закурювати

закурювати
-юю, -юєш і рідко закуря́ти, -я́ю, -я́єш, недок., закури́ти, -урю́, -у́риш, док.
1) перех. Покривати пилом, запорошувати.
2) перех. Покривати кіптявою. || Закопчувати, коптити.
3) перех. і без додатка. Запалювати (люльку, цигарку і т. ін.).
4) тільки док., неперех., розм. Почати пиячити; запити, загуляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "закурювати" в других словарях:

  • закурювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • закурити — I див. закурювати. II и/ть і закурі/ти, закури/ть і рідко закурі/є, док. 1) Почати диміти, виділяти дим чи ароматичну речовину; задиміти. 2) Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін., запилити. 3) тільки закурі/ти. Вкритися …   Український тлумачний словник

  • закурювання — я, с. Дія за знач. закурювати …   Український тлумачний словник

  • запалювати — I = запалити (спричинити горіння чого н.), підпалювати, підпалити; розпалювати, розпалити, розгнічувати, розгнітати, розгнітити (вогонь, багаття тощо); закурювати, закурити, засмалювати, засмалити (цигарку, люльку) II ▶ див. викликати,… …   Словник синонімів української мови

  • закуряти — дієслово недоконаного виду закурювати рідко …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»